Економіка

ШІ, дата-центри та електрифікація змінюють світовий ринок міді: до 2035 року можливий дефіцит у 3,6 млн тонн

Розвиток штучного інтелекту, дата-центри, електромобілі та модернізація електромереж розганяють попит на мідь швидше, ніж галузь встигає нарощувати видобуток. За прогнозом McKinsey, у 2035 році світовий ринок рафінованої міді може зіткнутися з річним дефіцитом близько 3,6 млн тонн.

ШІ, дата-центри та електрифікація посилюють попит на мідь

Світова економіка дедалі більше залежить від міді. Розвиток штучного інтелекту, будівництво дата-центрів, модернізація електромереж, поширення електромобілів та відновлюваної енергетики збільшують потребу в металі, без якого неможлива сучасна електрична інфраструктура. Водночас нарощування його виробництва може не встигнути за попитом.

За прогнозом міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company, опублікованим у червні 2025 року, у 2035 році світовий ринок рафінованої міді може зіткнутися з річним дефіцитом близько 3,6 млн тонн.

Попит зростатиме швидше за пропозицію

Аналітики McKinsey прогнозують, що світове споживання рафінованої міді збільшиться з 29,5 млн тонн у 2025 році до 37,3 млн тонн у 2035-му. Це зростання приблизно на 26% за десятиліття.

Водночас глобальна пропозиція за базовим сценарієм становитиме лише 33,7 млн тонн.

Причини потенційного дефіциту — обмежені темпи введення нових родовищ в експлуатацію, скорочення виробництва на окремих наявних шахтах, збільшення витрат на видобуток та недостатні потужності з перероблення металобрухту.

Яке відношення до цього має штучний інтелект?

ШІ потребує не лише потужних процесорів, серверів і програмного забезпечення, а й масштабної фізичної інфраструктури.

Для роботи сучасних дата-центрів необхідні системи електроживлення, кабельні мережі, трансформатори, розподільче обладнання та охолодження. У багатьох компонентах використовується мідь завдяки її високій електропровідності й теплопровідності.

Міжнародне енергетичне агентство у квітні 2026 року повідомило, що світове споживання електроенергії дата-центрами у 2025 році становило приблизно 485 ТВт·год. До 2030 року цей показник, за центральним прогнозом агентства, може зрости до 950 ТВт·год.

Споживання електроенергії дата-центрами, орієнтованими безпосередньо на ШІ, у 2025 році зросло на 50%.

Це означає, що розвиток штучного інтелекту стимулює попит не лише на напівпровідники, а й на матеріали для будівництва та модернізації енергетичної інфраструктури.

Проте ШІ — лише один із чинників зростання попиту на мідь. Значну роль відіграють електрифікація транспорту, розвиток промисловості, модернізація електромереж і відновлювана енергетика.

Нові прогнози підтверджують ризик

У липні 2026 року Міжнародне енергетичне агентство оприлюднило доповідь Global Critical Minerals Outlook 2026.

За оцінкою агентства, у 2035 році очікуваний видобуток міді з наявних і запланованих проєктів може бути приблизно на 25% нижчим за прогнозовану потребу в первинному постачанні металу.

Це окремий прогноз з іншою методологією, проте він підтверджує системний ризик недостатнього розвитку сировинної бази.

Чи допоможе перероблення міді?

Одним із можливих рішень є збільшення використання вторинної сировини.

За прогнозом McKinsey, постачання міді з перероблених виробів може зрости з 5,6 млн тонн у 2025 році до 8,9 млн тонн у 2035-му.

Проте навіть це не гарантує повного покриття попиту. Галузі необхідні інвестиції у збирання, сортування, очищення та переплавлення металобрухту.

Що це означає для України?

Для України ці тенденції важливі в контексті післявоєнної відбудови.

Відновлення електромереж, будівництво житла, розвиток промисловості, децентралізованої енергетики та цифрової інфраструктури вимагатимуть значних обсягів електротехнічної продукції, зокрема мідних провідників.

Потенційна напруженість на світовому ринку означає необхідність заздалегідь планувати закупівлі, диверсифікувати постачальників і розвивати технології повторного використання матеріалів.

Цифрова трансформація — не лише про дата-центри

Штучний інтелект змінює не лише попит на сировину, а й щоденну роботу компаній: від обробки документів до спілкування з клієнтами. В Україні такі рішення дедалі частіше впроваджують у малому й середньому бізнесі, зокрема ветеранському.

Ветеранський кластер України разом із SmartGT і PATProfi за підтримки Інституту ветеранів «Архітектура стійкості» КНУБА запустив AI-Інкубатор. Це 12-тижнева програма для компаній: аудит бізнес-процесів, розробка й тестування AI-рішення на реальних даних, навчання команди та запуск у роботу. Програму розраховано на юридичні, бухгалтерські й будівельні компанії та ветеранський бізнес. Для ветеранських підприємств діють спеціальні умови.

Подати заявку на впровадження AI у свій бізнес можна на veterano.info.

Головний висновок: цифрова трансформація не скасовує залежності економіки від фізичних ресурсів. Навпаки, розвиток ШІ та електрифікації підвищує стратегічне значення сировини, енергетичних мереж і промислових виробничих потужностей.

Дефіцит міді у 3,6 млн тонн — не неминучий результат, а сценарій, який може змінитися залежно від інвестицій, технологій, темпів електрифікації та розвитку перероблення.

ШІ, дата-центри та електрифікація змінюють світовий ринок міді: до 2035 року можливий дефіцит у 3,6 млн тонн — Агенція Відбудови України